Включити мозок та інші вправи

Включити мозок та інші вправи

Я хочу, щоб мої сини мали розвинену уяву, щоб вони щось могли придумувати і самі себе розважати. Також я хочу, щоб вони вміли включати мозок, щоб він працював. Дуже багато речей робляться бездумно, автоматично. Коли ви – доросла людина, у вас багато роботи, добре, коли у вас є автоматизовані прийоми, це економить психічну силу, енергію. Але ця автоматизація з’явилася після того, як ви десять років напружувалися в школі і як мінімум п’ять навчалися у вузі, ваш мозок вже вміє збирати, аналізувати, використовувати інформацію. З дітьми треба зробити те саме, і в еру гаджетів це складніше, цей процес треба організовувати специфічно.

Наприклад, якщо вам навіть дуже незручно стояти у черзі, краще не давати дитині гаджет «на заспокойся», а зробити так, щоб вона постояла, пороздивлялася людей. Візуальні спостереження добре розвивають мозок. Ви можете поговорити, розказати віршики. Коли мені кажуть, що немає часу на спілкування з дітьми, я не вірю – завжди можна знайти хоч трохи у таких ситуаціях, у черзі чи по дорозі.

Включати мозок дуже складно, для кожного віку є свої способи це робити. Але хочу попередити батьків: дітей до п’яти років навчати немає сенсу. Вони все зроблять, все можуть, у них дуже лабільний, чудовий мозок, швидка побудова нейронних зв’язків! Але в шість років дитина вам скаже: я не буду це робити, я вже все вмію, мені нудно. Не треба вчити математику, читання, писати – діти до цього не готові, і найцікавіше, що потім з’являється ефект нудьги. А вчителька працює в старій схемі, вона не буде індивідуально вчити дитину, і гаджета в неї нема.

Найкраще тренування для нервової системи дорослих – концентрована увага на початку медитації, коли розслабляєш тіло, — це як фізична вправа, яка поєднує мозок і тіло. Для дітей ефективніше діють танці – повторення певних рухів один за одним під ритмічну музику, — це розвиває кору мозку. Дітям до восьми років хореографія в будь-яких дозах дуже корисна.

З десяти років і до 16-ти з дитиною треба поводитися, як детективу – якщо ви від неї чогось хочете, то тільки питаннями її треба «вирулювати» на необхідний вам висновок. Якщо ви директивно будете вказувати, чого хочете, діти вам будуть тільки суперечити і робити навпаки. Найкраще, коли підліток сам прийде до потрібного висновку. Так, ви на це витрачатимете 10-15 хвилин кожного дня, але потім зекономите місяці сварок і непорозуміння. Батьки не повинні боротися проти дитини, вони мають бути на її боці і разом вирішувати проблеми.